Історія хвороб хронічний панкреатит

I. ПАСПОРТНАЯ ЧАСТИНА.

1.
Ф.И.О.

Бичкова Тетяна Георгіївна

2.Возраст

49лет

3. Пол.

жіночий

4.Профессия

5.Домашний адресу

р. Краснодар вул. 40 років Перемоги буд. 67 кв.45

6.Время надходження у клініку

25.05.99.

7.Диагноз на час вступу

Хронічний панкреатит, больова форма.

8.Клинический діагноз

Хронічний панкреатит, безупинно рецидуючий протягом. Болевая форма. З порушенням внешнесекреторной функції. Стадія загострення.

9. Супутній діагноз

Гипотоническая хвороба.

II. ДАННЫЕ СУБЪЕКТИВНОГО ОБСЛЕДОВАНИЯ.

Скарги:

На багату постійну саливацию. Подташнивание, яке, не пов’язане з прийомом їжі, як і носящее постійний і тяжкий характер, кілька посилення після прийому жирною, смаженої, гострої їжі, після перерахованій їжі може виникнути блювота, не дає полегшення. Часто до жирною їжі виникає відраза. Болі, що носять постійний, тягнув характер, локализующиеся у правому підребер’я і эпигастрии, посилюється при прийомі, жирною, смаженою, гострої їжі, вагітною на спині ночами. Ще хвора пред’являє скарги на відчуття тяжкості в эпигастрии після прийому їжі, почуття швидкого насичення, значно знизився рівень апетиту, відрижку, метеоризм, гурчання у животі, чергування запорів і проносів, зниження маси тіла, сухість шкіри, ламкість волосся і нігтів. Також на дратівливість, млявість, зниження працездатності, періодичне відчуття різкій слабкості й стомлюваності вранці, порушення сну (сонливість днем і безсоння вночі), часту головний біль, має лобно-височную локалізацію, тупого, пульсуючого характеру, виникає після денного сну, фізичної або розумової праці, як і при різких коливаннях атмосферного тиску, а може виникати і видимої причини. На періодичні запаморочення.

Anamnesis morbi:

Вважає себе хворий приблизно з 1992 року, коли відразу після прийому жирною, смаженою, гострої їжі, алкогольних напоїв, потроху, стала відчувати нудоту, посилене слиновиділення, тяжкість в эпигастрии, іноді хворобливі неинтенсивные відчуття. У 1998 року, з’явилися різкі біль у верхньої половині живота, приступообразного характеру, що супроводжуються блювотою, розладом стільця, підвищенням температури. Звернулася в ККБ, де розміщувалася на лікуванні за умов ГЭТО щодо загострення хронічного панкреатиту. Выписалась з позитивною динамікою (болю купировались, температура нормалізувалася). У грудні 1998 року відзначала погіршення як дискомфорту в эпигастрии, диспепсических явищ (нудоти, посиленого слюноотделения, розлади стільця, зниження апетиту, відрази до жирного), больових відчуттів на правом підребер’я, эпигастрии, мають постійний, неинтенсивный характер. Амбулаторно проводилася инфузионная терапія. Стан поліпшилося. За місяць знову з’явилося подташнивание, що з’являлось після прийому жирною, смаженою, гострої їжі, неинтенсивная, стала біль у эпигастрии. У світлі останніх числах квітня 1999 року подташнивание набуло постійний, тяжкий характер, приєдналася посилена саливация, відрижка, болю, локализующиеся у правому підребер’я і эпигастрии придбали інтенсивніший характер, різко знизився апетит. Звернулася в ККБ, де було проведено аналізи крові й сечі, у яких виявилася амилаземия, амилазурия (амилаза крові = 64 од, диастаза сечі = 512). Госпитализирована в ККБ, в ГЭТО.

Anamnesis vitae:

Народилася термін, від другої нормально протекавшей вагітності. Пологи физиологичные. Росла і розвивалася відповідно до підлогою й віком. Успішно закінчила середня школа та медичне училище. З дитячих інфекцій перенесла вітряну віспу, часто боліла ГРЗ .

Нині в хворої на менопауза. Menses з років, цикл регулярний. Беременности три, двоє пологів. Пологи вчасно, без особливостей. Діти здорові.

Гемотрансфузий не вироблялося.

Аллергологический анамнез не отягощён.

Шкідливих звичок немає.

Туберкулез, ЗППП, вірусний гепатит, пухлини, малярію в себе й родичів заперечує.

III. ДАННЫЕ ОБЪЕКТИВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.

Загальний огляд.

Стан хворий середньої важкості. Становище активне. Свідомість ясне. Температура тіла 36,7oЗ. Телосложение правильне, зниженого харчування. ЧДД 16 на хв. Ps 80 на хв. задовільного наповнення і напруження. АТ 115/70. Зростання 165 див, вагу 48 кг. Кожные покрови чисті, матового кольору, навпомацки сухі. Тургор шкіри знижений. Кровоизлияний на шкірі й слизових оболонках немає.

Мова вологий, «отёчный», обкладений білим нальотом. Живіт при пальпації м’який болючий у правому підребер’я, эпигастрии. Пульсація черевного відділу аорти хороша. Печінка і селезёнка не пальпируются. Подкожно-жировая клітковина розвинена слабко. Отёков немає. Пальпируются підщелепні лімфатичні вузли, безболісні, мягко-эластической консистенції, між собою – і оточуючими тканинами не спаяні. Суставы безболісні при активних і пасивних рухах, конфігурація їх змінена.

Серцево-судинна система.

Выпячивания і пульсації сонних артерій немає. Пальпаторно верхівковий поштовх міститься у V межреберье на 1,5 див кнутри від лівої срединно-ключичной лінії, невисокий, помірної сили. Серцевий поштовх не визначається. При пальпації променевих артерій пульс задовільного наповнення, однаковий обох руках, синхронний рівномірне, ритмічний, частота 80 на хвилину, нормального напруги.

При перкусії кордону відносної й абсолютної серцевої тупості не змінені.

*Кордон*	*Відносна тупість*	*Абсолютна тупість*
Права	На 1 див кнаружи від правого краю грудини	Лівий край грудини
Верхня	Верхній край III ребра	Хрящ IV ребра
Ліва	На 1 див кнутри від срединно-ключичной лінії	На 1 див кнутри від срединно-ключичной лінії

Поперечник серця – 11 див.

Аускультативно. Тони серця ясні, чисті переважають у всіх точках вислуховування.

Співвідношення гучності тонів не змінено: над верхівкою серця й біля підніжжя мечевидного відростка I тон голосніше II, над аортою і лёгочной артерією II тон голосніше I. Частота серцевих скорочень 80 ударів на хвилину, патологічні шуми не вислухуються.

АТ – 115/70мм.рт.ст.

Органи дихання.

Подих через ніс не утруднено. Тип дихання змішаний. ЧДД 16 на хвилину. Форма грудної клітини нормостеническая, деформацій немає, при пальпації безболісна.

ПРИ СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПЕРКУССИИ – над всієї поверхнею легких визначається ясний легеневий звук.

ПРИ ТОПОГРАФИЧЕСКОЙ ПЕРКУССИИ

Нижні кордону легких:

*Лінії*	*Праворуч*	*Зліва*
Парастенальная	V межреберье	V межреберье
Срединно-ключичная	VI ребро	VI ребро
Передпокій пахвова	VII ребро	VII ребро
Середня пахвова	VIII ребро	VIII ребро
Задня пахвова	IX ребро	IX ребро
Лопаточная	X ребро	X ребро
Околопозвоночная	Остистый відросток XI грудного хребця

Рухливість нижнього лёгочного краю:

По заднім подмышечным лініях – 7см по обидва боки

Висота стояння верхівок правого і лівого легенів:

Спереди – на 3 див вище ключиць

Ззаду – лише на рівні остистого відростка VII шийного хребця

Поля Кренига – 6 див по обидва боки.

АУСКУЛЬТАТИВНО – над легкими по обидва боки выслушивается везикулярне подих, побічні дихальні шуми (хрипи, крепітація, шум тертя плеври) не вислухуються.

Пищеварительная система.

Мова вологий, «отёчный», обкладений білим нальотом. Зев нормальної забарвлення. Форма живота звичайна . Видима перистальтика відсутня .

При поверхневою пальпації живіт м’який, болючий у правому підребер’я і эпигастрии. Визначаються позитивні симптоми Чухриенко, Махова, Раздольского, Кёрте, Холстеда, як і позитивний френикус-симптом справа, лупцювання ззаду зліва вздовж довгою осі залози призводить до посиленню болю, є болючість при пальпації в холедохопанкреатической зоні Шоффара. Спостерігається феномен «м’язової захисту» при пальпації живота в эпигастральной області й над пупком. Розбіжності прямих м’язів живота відсутні.

При глибокої ковзної методичної пальпації живота методом Образцова: у лівій клубової області протягом 15 див пальпируется сигмовидная кишка як буркітливого валика, безболісна; у правій клубової області пальпируется сліпа кишка пальпируется як циліндра завтовшки 2 пальця, безболісна; подвздошная кишка гарчить; поперечно-ободочная кишка спазмированная, хвороблива. Инфильтратов, пухлин немає.

Печінка не пальпируется. Розміри печінки по Курлову 9см-8см-7см.

Желчный міхур не пальпируется.

Селезёнка не пальпируется. Розміри селезёнки по Курлову 7х6см.

Мочеполовые органи.

Під час огляду поперекової області почервоніння, припухлості не виявлено. Напряжения поперекових м’язів немає. Симптом покалачивания позитивний по обидва боки. Мочевой міхур не пальпируется . Дизурических розладів немає .

Эндокринная система.

Первинні і вторинні статеві ознаки відповідають підлозі, та віку. Порушення зростання немає. Частини тіла пропорційні. Щитовидна заліза не видно і пальпируется.

Первинною патології із боку нервової системи та органів почуттів не виявлено.

IV. СИМПТОМИ І СИНДРОМЫ.

СИМПТОМИ

СИНДРОМЫ

1) Біль, що має постійний характер, локализующаяся у правому підребер’я і эпигастрии.

2) Позитивні симптоми: Чухриенко, Махова, Раздольского, Кёрте, Холстеда, френикус-симптом справа

3) лупцювання ззаду зліва вздовж довгою осі залози призводить до посиленню болю, є болючість при пальпації в холедохопанкреатической зоні Шоффара.

4) Підвищена саливация

5) Тошнота, блювота

6) Огиду до жирного

7) Отрыжка

8) Метеоризм

9) Урчание у животі

10) Чергування запорів і проносів

11) Зміна характеру стільця

12) Значне зниження апетиту

13) Відчуття швидкого насичення

14) дефіцит маси тіла

15) панкреатическая гиперферментемия і гиперамилазурия

16) зниження тургору шкіри

17) сухість шкіри, ламкість волосся, нігтів

18) швидка втомлюваність

19) загальна слабкість

20) дратівливість

1) больовий (1, 2, 3)

2) диспепсический (4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13)

3) порушення зовнішньої секреції (8, 9, 10, 11, 14, 16, 17)

4) інтоксикаційний (12, 18, 19)

5) астенічний (12, 14, 18, 19, 20)

6) запальний (1, 2, 3, 15)

V. ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЙ ДІАГНОЗ ТА ЙОГО ОБОСНОВАНИЕ.

З скарг хворий: на багату постійну саливацию. Подташнивание, яке, не пов’язане з прийомом їжі, як і носящее постійний і тяжкий характер, кілька посилення після прийому жирною, смаженої, гострої їжі, після перерахованій їжі може виникнути блювота, не дає полегшення. Часто до жирною їжі виникає відраза. Болі, що носять постійний, тягнув характер, локализующиеся у правому підребер’я і эпигастрии, посилюється при прийомі, жирною, смаженою, гострої їжі, вагітною на спині ночами. Ще хвора пред’являє скарги на відчуття тяжкості в эпигастрии після прийому їжі, почуття швидкого насичення, значно знизився рівень апетиту, відрижку, метеоризм, гурчання у животі, чергування запорів і проносів, зниження маси тіла, сухість шкіри, ламкість волосся і нігтів. На дратівливість, млявість, загальну слабкість, стомлюваність); анамнезу захворювання: хворіє приблизно з 1992 року, коли відразу після прийому жирною, смаженою, гострої їжі, алкогольних напоїв, потроху, стала відчувати нудоту, посилене слиновиділення, тяжкість в эпигастрии, іноді хворобливі неинтенсивные відчуття. У 1998 року, з’явилися різкі біль у верхньої половині живота, приступообразного характеру, що супроводжуються блювотою, розладом стільця, підвищенням температури. Звернулася в ККБ, де розміщувалася на лікуванні за умов ГЭТО щодо загострення хронічного панкреатиту. Выписалась з позитивною динамікою (болю купировались, температура нормалізувалася). У грудні 1998 року відзначала погіршення як дискомфорту в эпигастрии, диспепсических явищ (нудоти, посиленого слюноотделения, розлади стільця, зниження апетиту, відрази до жирного), больових відчуттів на правом підребер’я, эпигастрии, мають постійний, неинтенсивный характер. Амбулаторно проводилася инфузионная терапія. Стан поліпшилося. За місяць знову з’явилося подташнивание, що з’являлось після прийому жирною, смаженою, гострої їжі, неинтенсивная, стала біль у эпигастрии. Останніх числах квітня 1999 року подташнивание набуло постійний, тяжкий характер, приєдналася посилена саливация, відрижка, болю, локализующиеся у правому підребер’я і эпигастрии придбали інтенсивніший характер, різко знизився апетит. Звернулася в ККБ, де було проведено аналізи крові й сечі, у яких виявилася амилаземия, амилазурия (амилаза крові = 64 од, диастаза сечі = 512). Госпитализирована в ККБ, в ГЭТО; результатів об’єктивного дослідження: позитивні симптоми Чухриенко, Махова, Раздольского, Кёрте, Холстеда, френикус-симптом справа, лупцювання ззаду зліва вздовж довгою осі залози призводить до посиленню болю, є болючість при пальпації в холедохопанкреатической зоні Шоффара. Спостерігається феномен «м’язової захисту» при пальпації живота в эпигастральной області й над пупком. При глибокої пальпації визначається поперечно-ободочная кишка спазмированная, хвороблива; виділених і синдромів (больового, диспепсического, порушення зовнішньої секреції, інтоксикаційного, запального, астенічного). Маючи всі перелічені вище ознаки можна винести лише попереднє діагностичне висновок: Хронічний панкреатит з порушенням внешнесекреторной функції. Рецидивирующее протягом. Болевая форма. Стадія загострення. На підтвердження діагнозу потрібно лаборатоно-инструментальное дослідження.

Читайте также: Панкреатит что видит узи

VI. ПЛАН ОБСЛЕДОВАНИЯ ТА ЙОГО ОБОСНОВАНИЕ.

1. Лабораторно-клинические дослідження:

· Загальний аналіз крові (виявлення острофазовых показників, характерно збільшення ШОЕ, нейтрофильный зрушення в лейкоцитарной формулі)

· Білок і білкові фракції (визначення острофазовых показників: СРБ, a2-глобулинов)

· Амилаза і изоферменты, липаза у крові та сечі, трипсин (виявлення гиперферментемии, підвищення активності панкреатичних ферментів у крові та сечі).

· АлАт, АсАт, загальний білірубін, лужне фосфотаза

(визначення ступеня залучення у процес печінці та активності відпливу жовчі з жовчних проток).

· Глюкоза, толерантність глюкозі (визначення порушення внутрисекреторной функції як і слідства порушення вуглеводного обміну).

· Тимоловая проба

· Формоловая проба

· Копрограмма (визначення зниження внешнесекреторной функції підшлункової залози: підтвердження цього стеаторея, креаторея).

· Дослідження свёртывающей системи крові.

· Зміст сечовини у крові

· Зміст креатинина

· Hbs Ag

· Загальний аналіз сечі

· Кров на МОР

2. Функционально-инструментальные методи:

· УЗД (визначення отёка, збільшення, зміни форми, можливо як і виявлення кісти і кальцификации підшлункової залози; дослідження стану печінки).

· ЕКГ

Дані додаткового дослідження.

Источник

Хронический панкреатит – это прогрессирующее воспалительно-деструктивное поражение поджелудочной железы, приводящее к нарушению ее внешне- и внутрисекреторной функции. При обострении хронического панкреатита возникает боль в верхних отделах живота и левом подреберье, диспепсические явления (тошнота, рвота, изжога, вздутие живота), желтушность кожных покровов и склер. Для подтверждения хронического панкреатита проводится исследование ферментов пищеварительной железы, УЗИ, РХПГ, биопсия поджелудочной железы. Основные принципы терапии включают соблюдение диеты, прием медикаментов (спазмолитиков, гипосекреторных, ферментных и др. препаратов), при неэффективности – оперативное лечение.

Общие сведения

Хронический панкреатит – это воспалительное заболевание поджелудочной железы длительного рецидивирующего течения, характеризующееся постепенным патологическим изменением ее клеточной структуры и развитием функциональной недостаточности. В клинической гастроэнтерологии на долю хронического панкреатита приходится 5-10 % всех заболеваний органов пищеварения. В развитых странах в последнее время хронический панкреатит «молодеет», если ранее он был характерен для лиц 45-55 лет, то теперь пик заболеваемости у женщин приходится на 35-летний возраст.

Мужчины страдают хроническим панкреатитом несколько чаще, чем женщины, за последнее время доля панкреатита на фоне злоупотребления алкоголем возросла с 40 до 75 процентов среди факторов развития этого заболевания. Также отмечен рост возникновения злокачественных новообразований в поджелудочной железе на фоне хронического панкреатита. Все чаще отмечают прямую связь хронических панкреатитов с повышением заболеваемости сахарным диабетом.

Хронический панкреатит

Причины

Так же как и в случае острого панкреатита, основными причинами развития хронического воспаления поджелудочной железы являются злоупотребление алкоголем и желчекаменная болезнь. Алкоголь является непосредственно токсическим для паренхимы железы фактором. При желчекаменной болезни воспаление становится результатом перехода инфекции из желчных протоков в железу по сосудам лимфатической системы, развитием гипертензии желчевыводящих путей, либо непосредственным забросом желчи в поджелудочную железу.

Другие факторы, способствующие развитию хронического панкреатита:

стойкое повышение содержания ионов кальция в крови;
муковисцидоз;
гипертриглицеринэмия;
применение лекарственных средств (кортикостероиды, эстрогены, тиазидные диуретики, азатиоприн);
продолжительный стаз секрета поджелудочной железы (непроходимость сфинктера Одди вследствие рубцовых изменений дуоденального сосочка);
аутоиммунный панкреатит;
генетически обусловленный панкреатит;
идиопатический панкреатит (неясной этиологии).

Классификация

Хронический панкреатит классифицируют:

по происхождению: первичный (алкогольный, токсический и др.) и вторичный (билиарный и др.);
по клиническим проявлениям: болевой (рецидивирующий и постоянный), псевдотуморозный (холестатический, с портальной гипертензией, с частичной дуоденальной непроходимостью), латентный (клиника невыраженная) и сочетанный (выражено несколько клинических симптомов);
по морфологической картине (кальцифицирующий, обструктивный, воспалительный (инфильтративно-фиброзный), индуративный (фиброзно-склеротический);
по функциональной картине (гиперферментный, гипоферментный), по характеру функциональных нарушений могут выделять гиперсекреторный, гипосекреторный, обтурационный, дуктулярный (секреторную недостаточность также делят по степени выраженности на легкую, среднюю и тяжелую), гиперинсулинизм, гипоинсулинизм (панкреатический сахарный диабет);

Хронический панкреатит различают по тяжести течения и структурных нарушений (тяжелый, средней степени тяжести и легкий). В течение заболевания выделяют стадии обострения, ремиссии и нестойкой ремиссии.

Симптомы хронического панкреатита

Зачастую первоначальные патологические изменения в тканях железы при развитии хронического панкреатите протекают без симптомов. Либо симптоматика слабовыражена и неспецифична. Когда возникает первое выраженное обострение, патологические нарушения уже довольно значительны.

Основной жалобой при обострении хронического панкреатита чаще всего является боль в верней части жив левом подреберье, которая может приобретать опоясывающий характер. Боль либо выраженная постоянная, либо носит приступообразный характер. Боль может иррадиировать в область проекции сердца. Болевой синдром может сопровождаться диспепсией (тошнота, рвота, изжога, вздутие живота, метеоризм). Рвота при обострении хронического панкреатита может быть частой, изнуряющей, не приносящей облегчения. Стул может иметь неустойчивый характер, поносы чередоваться с запорами. Снижение аппетита и расстройство пищеварения способствуют снижению массы тела.

С развитием заболевания частота обострений, как правило, увеличивается. Хроническое воспаление поджелудочной железы может приводить к повреждению, как самой железы, так и смежных тканей. Однако могут пройти годы, прежде чем появятся клинические проявления заболевания (симптомы).

При внешнем осмотре у больных хроническим панкреатитом часто отмечают желтушность склер и кожных покровов. Оттенок желтухи коричневатый (обтурационная желтуха). Побледнение кожных покровов в сочетании с сухостью кожи. На груди и животе могут отмечаться красные пятнышки («красные капли»), не пропадающие после надавливания.

Живот при пальпации умеренно вздут в эпигастрии, в области проекции поджелудочной железы может отмечаться атрофия подкожной жировой клетчатки. При пальпации живота – болезненность в верхней половине, вокруг пупка, в левом подреберье, в реберно-позвоночном углу. Иногда хронический панкреатит сопровождается умеренной гепато- и спленомегалией.

Осложнения

Ранними осложнениями являются: обтурационная желтуха вследствие нарушения оттока желчи, портальная гипертензия, внутренние кровотечения вследствие изъязвления или прободения полых органов ЖКТ, инфекции и инфекционные осложнения (абсцесс, парапанкреатит, флегмона забрюшиннной клетчатки, воспаление желчных путей).

Осложнения системного характера: мультиорганные патологии, функциональная недостаточность органов и систем (почечная, легочная, печеночная), энцефалопатии, ДВС-синдром. С развитием заболевания могут возникать кровотечения пищевода, снижение массы тела, сахарный диабет, злокачественные новообразования поджелудочной железы.

Диагностика

Для уточнения диагноза врач-гастроэнтеролог назначает лабораторные исследования крови, кала, методы функциональной диагностики:

Лабораторные тесты. Общий анализ крови в период обострения, как правило, показывает картину неспецифического воспаления. Для дифференциальной диагностики берут пробы на активность ферментов поджелудочной железы в крови (амилаза, липаза). Радиоиммунный анализ обнаруживает повышение активности эластазы и трипсина. Копрограмма выявляет избыток жиров, что позволяет предположить ферментную недостаточность поджелудочной железы.
Инструментальные методики. Исследовать размер и структуру паренхимы поджелудочной железы (и окружающих тканей) можно с помощью УЗИ органов брюшной полости, КТ или МРТ поджелудочной железы. Сочетание ультразвукового метода с эндоскопией – эндоскопическая ультрасонография (ЭУС) позволяет детально исследовать ткань железы и стенки ЖКТ изнутри. При панкреатите используют эндоскопическую ретроградную панкреатохолангиографию – рентгеноконтрастное вещество вводят эндоскопически в дуоденальный сосочек.
Функциональные пробы. При необходимости уточнить способность железы к выработке тех или иных ферментов назначают функциональные тесты со специфическими стимуляторами секреции тех или иных ферментов.

КТ органов брюшной полости. Множественные кальцинаты в области хвоста и тела поджелудочной железы (последствия множественных острых эпизодов панкреатита)

Лечение хронического панкреатита

Лечение осуществляется консервативно или хирургическим путем в зависимости от тяжести течения заболевания, а также от присутствия или развития осложнений.

Консервативная терапия

Диетотерапия. Больным хроническим панкреатитом в период тяжелого обострения рекомендовано воздержаться от энтерального питания, при стухании назначают диету № 5Б. При хроническом панкреатите употребление алкоголя категорически запрещено, из рациона убирают острую, жирную, кислую пищу, соленья. При панкреатите, осложненном сахарным диабетом, – контроль сахаросодержащих продуктов.
Обострение хронического панкреатита лечат так же, как и острый панкреатит (симптоматическая терапия, обезболивание, дезинтоксикация, снятие воспаления, восстановление пищеварительной функции).
Для панкреатитов алкогольного генеза отказ от употребления спиртосодержащих продуктов является ключевым фактором лечения, в легких случаях приводящим к облегчению симптоматики.

Хирургическое лечение

Показаниями к хирургическому лечению хронического панкреатита могут стать гнойные осложнения (абсцесс и флегмона), обтурация желчных и панкреатических протоков, стеноз сфинктера Одди, выраженные тяжелые изменения в тканях железы (склероз, обызвествления), кисты и псевдокисты поджелудочной железы, тяжелое течение, неподдающееся консервативной терапии.

сфинктеротомия при закупорке сфинктера Одди;
иссечение камней в протоках поджелудочной железы при конкрементной обтурации;
вскрытие и санация гнойных очагов (абсцессов, флегмон, кист);
панкрэктомия (полная или частичная);
вазэктомия, спланхэктомия (операции иссечения нервов, регулирующих секрецию железы), частичное иссечение желудка (резекция);
удаление желчного пузыря при осложнениях со стороны большого желчного протока и желчного пузыря;
техники создания окружных желчных оттоков для снятия нагрузки с основных панкреатических протоков (вирсунгодуоденостомия и др.).

Прогноз

При следовании рекомендациям по профилактике обострений хронический панкреатит протекает легко и имеет благоприятный прогноз выживаемости. При нарушении диеты, приеме алкоголя, табакокурении и неадекватном лечении прогрессируют дистрофические процессы в ткани железы и развиваются тяжелые осложнения, многие из которых требуют хирургического вмешательства и могут привести к летальному исходу.

Профилактика

Меры первичной профилактики:

ограничение употребление алкоголя, рациональное питание, сбалансированная диета без приступов переедания, ограничение в жирной пище, углеводистых продуктах;
отказ от курения;
употребление достаточного количества воды (не менее полутора литров в сутки);
достаточное количество витаминов и микроэлементов в рационе;
своевременное обращение к врачу по поводу нарушений работы ЖКТ, адекватное и полное лечение болезней органов пищеварения.

Для профилактики обострений хронического панкреатита необходимо соблюдать все рекомендации врача по режиму питания и образа жизни, регулярно (не реже 2-х раз в год) проходить обследование. Важную роль в продлении ремиссии и улучшении качества жизни больных хроническим панкреатитом играет санаторно-курортное лечение.