Історія хвороби гострого панкреатиту
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гострий панкреатит (ГП; лат. pancreatitis, від дав.-гр. πάγκρεας — «підшлункова залоза» + -itis — «запалення») — гостре асептичне запалення підшлункової залози (гостра форма панкреатиту).
В основі захворювання лежать некробіоз панкреатоцитів та ферментна аутоагресія з подальшим некрозом та дистрофією залози, до яких може приєднуватись вторинна інфекція, що призводить до гнійних ускладнень. Хоч часто панкреатит може мати слабкі загальні прояви, він є вкрай важким захворюванням із високою летальністю. Дорослі хворіють набагато частіше, ніж діти.
Гострий панкреатит найчастіше виникає в разі надмірного вживання алкоголю, переїдання, травм підшлункової залози, отруєння лікарськими препаратами, порушення кровообігу, однак загалом можливих причин виникнення хвороби існує набагато більше.
Епідеміологія[ред. | ред. код]
В Україні захворюваність на гострий панкреатит становить 4,6 випадків на 10 000 населення, тобто щороку захворює близько 21 000 людей. Із цієї кількості приблизно 25 % страждають на гострий некротичний панкреатит.
Смертність у разі гострого панкреатиту становить близько 5 %, а за наявності гострого некротичного панкреатиту сягає понад 20 % (аж до 40 %). З хворих, що вижили, близько 65 % залишаються інвалідами.
Етіологія[ред. | ред. код]
Кругова діаграма, що зображає відсотковий розподіл основних етіологічних чинників гострого панкреатиту
Гострий панкреатит є багатопричинним захворюванням, появу якого можуть зумовити понад 140 чинників. Загалом ці чинники прийнято поділяти на передацинусні, ацинусні та післяацинусні:
- До передацинусних чинників належать склероз, ангіїт, портальна гіпертензія, загальні розлади кровопостачання
- До ацинусних чинників належать надмірне вживання алкоголю, проривна виразка дванадцятипалої кишки, інфікування вірусом ендемічного паротиту (діти), інфікування ентеровірусом (дорослі), травматичне пошкодження підшлункової залози, отруєння деякими лікарськими засобами, гіперліпідемія, хвороба Крона тощо
- До післяацинусних чинників жовчевокам’яна хвороба, дискінезія проток, закупорка протоки підшлункової залози, патологія великого сосочка дванадцятипалої кишки, кільцеподібна підшлункова залоза.
Патогенез[ред. | ред. код]
Перераховані вище чинники спричиняють порушення відтоку жовчі та секрету пішлункової залози, що призводить до руйнування панкреатоцитів внаслідок чого відбувається масивний вихід травних ферментів до паренхіми підшлункової залози. Ці ферменти призводять до руйнування інших панкреатоцитів, внаслідок чого розвивається circulus vituosus — замкнене коло, розірвати яке можуть, в більшості випадків, лише фахівці хірургічного стаціонару.
Клінічні ознаки[ред. | ред. код]
Симптом Каллена: обмежений ціаноз шкіри в області пупка
Хвороба дає про себе знати оперізуючим болем у животі, здебільшого в лівому підребер’ї, нудотою, відрижкою, блюванням, здуттям живота. Пульс пришвидшений, артеріальний тиск знижений. За цими проявами, характерними і для інших порушень у роботі органів травної системи, тяжко розпізнати панкреатит, проте на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень лікар має змогу встановити точний діагноз.
При появі сильного оперізуючого болю, який може бути проявом гострого панкреатиту, необхідно терміново викликати швидку допомогу, хворого вкласти у ліжко, на верхню половину живота покласти холод.
Діагностика[ред. | ред. код]
- Дані анамнезу
- ціаноз обличчя (симптом Лагерлефа);
- язик сухий, на його поверхні білий, а у тяжких випадках — коричневий наліт;
- розширені зіниці (симптом Леви) — за рахунок гіперадреналінемії;
- жовтувато-ціанотичні плями в області пупка (симптом Каллена);
- ціаноз шкіри живота (симптом Грея-Турнера);
- здуття кишківника більшою мірою поперечної ободової кишки (симптом Гоб’є) — перкуторно визначається тимпанит;
- при пальпації живота, залежно від поширеності випоту по черевній порожнині болючість і напруження в початковій стадії можуть бути тільки в проекції підшлункової залози (симптом Керте); при прогресі патологічного процесу болючість, захисна напруга м’язів визначатимуться в усіх відділах живота; позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга спостерігається при розвитку перитоніту, що може ускладнювати гострий панкреатит;
- біль викликається натисканням пальців у лівому реброво-м’язовому кутку (симптом Мейо-Робсона);
- посилення болю в надчеревній області при легких поштовхах долонею, поставленої ребром у лівій клубовій області (симптом Чухриенко).
- Загальний аналіз крові та лейкоцитарна формула
- Аналіз крові на амілазу, ліпазу
- Аналіз сечі на діастазу
- УЗД органів черевної порожнини
- Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, для діагности закупорки жовчних проток, та функціонального стану фатерового сосочка. Також може використовуватись в даному випадку з метою лікування, для відновлення вільного току жовчі та секрету підшлункової залози.
Лікування[ред. | ред. код]
Консервативна терапія[ред. | ред. код]
Лікування гострого панкреатиту повинно відбуватись в хірургічному стаціонарі. Специфічної терапії гострого панкреатиту із доведеним ефектом не існує. Хворим проводиться масивна інфузія через центральну вену; встановлюється назогастральний зонд для евакуації шлункового секрету. Ефективність антиферментних препаратів (контрикал та ін.) не доведена, тому вони цілком виключені із сучасних схем стандартної терапії гострого панкреатиту. Препарати, що пригнічують екзокринну секрецію підшлункової залози, зокрема аналоги соматостатину також мають низький доказовий рівень ефективності.
Оперативне лікування[ред. | ред. код]
Проводиться у разі виникнення ускладнень. При неефективності консервативного лікування розвивається панкреонекроз (значні некрози підшлункової залози) хворим необхідна операція: видалення некротизованих ділянок підшлункової залози — секвестректомія, санація та дренування черевної порожнини.
Профілактика[ред. | ред. код]
Профілактика панкреатиту базується на попередженні та своєчасному лікуванні хвороб, що призводять до його розвитку, на усуванні причин, що сприяють запаленню підшлункової залози.
Ускладнення[ред. | ред. код]
До основних ускладнень гострого панкреатиту відносять[4]:
- Панкреонекроз — найважче ускладнення, яке проявляється тяжкою інтоксикацією організму, порушенням всіх систем організму та поганим прогнозом
- Кісти підшлункової залози — це обмежені капсулою скупчення рідини у вигляді порожнин, які можуть бути розміщені як в самій залозі, так і виходити за її межі.
- Хронічний панкреатит — хронічне запалення залози, яке призводить до заміщення здорової тканини залози на сполучну тканину (фіброз)
- Нориці підшлункової залози — патологічне сполучення протоку залози із зовнішнім середовищем чи внутрішніми органами.
- Перитоніт — при розвитку панкреонекрозу розвивається картина «гострого живота», важка інтоксикація тощо.
- Внутрішньочеревна кровотеча — кровотеча внаслідок пошкодження соком залози великих судин, що безпосередньо загрожує життю людини
- Цукровий діабет — порушення ендокринної функції
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Сучасні принципи діагностики та лікування гострого панкреатиту/Методичний посібник: МОЗ України, КЛКМШМД, Український НПЦ ЕМД та МК.- Київ, 2006 р..- 29 с.
- Захараш М.П., Пойда О.І. Кучер М.Д. та ін. Хірургія. — Київ : Медицина, 2006. — С. 150—178. — ISBN 966-8144-33-3.
- Марковський В.Д., Туманський В.О. та ін. Патоморфологія. — Київ : Медицина, 2015. — С. 568—569. — ISBN 978-617-505-450-5.
Источник
В історії хвороби описується динаміка неї розвитку з початку прояву перших симптомів і до надходження в стаціонар хворого. Обов`язково вказуються причини, які привели до гострого панкреатиту. У деяких випадках, наприклад, хронічний панкреатит, виразкова, жовчнокам`яна хвороба та інші, паталогические процеси практично не змінюються протягом тривалого часу. Тому немає необхідності щораз описувати напади, щоб історія хвороби не заповнювалася повторюваними симптомами. Досить розписати типовий перша ознака гострого панкреатиту, а далі досить обмежуватися констатацією тривалості і частоти проявів захворювань. Також в історію треба вносити прояв ускладнень клінічного перебігу.
Вносяться відомості щодо попередніх курортних, стаціонарних і амбулаторних лікувань. Ретельно вивчаються всі надані хворим документи (інструментальні дослідження, лабораторні аналізи, виписки, довідки тощо), які характеризують перебіг захворювання гострого панкреатиту. Вся відповідна інформація вноситься в історію. Якщо студент курирує хворого, який тривалий час перебуває в лікувальному закладі, в розділи вносяться відомості про лікувальні заходи, їх ефективності, зміні стану, результати обстеження і передбачуваний діагноз після надходження пацієнта.
Гострий панкреатит – історія хвороби хірургія
Хірургічна історія хвороби гострий панкреатит представляє собою юридичний документ і свідчить про правильні дії лікаря, процесах ведення хворого і здійснення можливих помилок. На основі цього документа можна судити про розвиток і причини хвороби, її перебігу, необхідності лікувально-профілактичних та діагностичних заходів, у тому числі і експертизи професійної і непрацездатною придатності.
В якості основної мети схеми-обстеження є забезпечення планового і послідовного вивчення об`єктивних і суб`єктивних проявів такого захворювання як гострий панкреатит. Завдяки ретельному і правильному обстеження можна уникнути будь-яких діагностичних помилок. Історія хвороби гострого панкреатиту по хірургії повинна бути грамотно оформлена, оскільки крім усього іншого вона є критерієм високого рівня роботи лікаря. Також хірургічна історія є підставою для накладення штрафів або оплати за роботу, для чого оцінюється експертами страхових компаній.
Історія хвороби гострий панкреатит: терапія
Спочатку збираються активні скарги, які повинні бути докладно описані з повними характеристиками. Історія хвороби в терапії, наприклад, гострого панкреатиту обов`язково повинна детально характеризувати кожну скаргу. Після оцінювання активних скарг іноді можна зробити перші припущення про захворювання і визначити уражену систему організму. Після цього у пацієнта уточнюються скарги, які стосуються захворювань передбачуваних систем. Варто сказати, що він міг не згадувати про них. Йдеться про так званих скаргах пасивного характеру.
В історії хвороби терапії гострого панкреатиту анамнез записують найчастіше з дати і опису певних моментів прояву ознак, всіх характеристик діагностованого захворювання. Уточнюються причини, які воно могло викликати. В хронологічному порядку вказують поява симптомів, їх розвиток, а також прояв нових.
Описується лікування, яке проводилося раніше, його результат, медичні препарати, призначені лікарем. Крім того, треба описати погіршення і причини госпіталізації: майбутнє обстеження, особливості стану та інше. В історії описується працездатність пацієнта за весь час хвороби, її динаміка, а також результативність проведених заходів і лікування з періоду госпіталізації безпосередньо до старту курації.
Сестринська історія хвороби гострий панкреатит
Сестринська історія хвороби по гострого панкреатиту включає в себе різні рекомендації, лікарські призначення і медичний діагноз. Якість проведеного аналізу може багато в чому визначити успіх подальших етапів діагностики і майбутнього лікування. Також збираються суб`єктивні дані про пацієнта, важливу роль відіграє хвилювання і можливий страх перед операціями. Об`єктивні дані отримують в процесі проведених обстежень: лабораторні дослідження (спеціальний перелік аналізів), температура тіла, артеріальний тиск і так далі. Вся інформація, отримана в процесі сестринського обстеження, обов`язково документується.
Гострий панкреатит – епікриз
Епікриз – це короткий і ємне опис захворювання. У нього обов`язково вносяться результати проведених досліджень, які, по суті, служать головними показниками в постановці правильного діагнозу. Коротко описується необхідність можливого проведення оперативного втручання. При цьому обов`язково вказується намічена дата проведення операції, її характер, особливості. Надалі описуються особливості ведення післяопераційного лікування гострого панкреатиту з описом характеристики процесів загоєння ран, а також обов`язковим зазначенням дат зняття дренажів і накладених швів.
Пацієнту, якого вже виписують, прописуються певні призначення курортно-санітарного лікування, режиму побуту і праці, дієти, спостереження у інших фахівців, в тому числі і за місцем проживання. Призначаються різні заходи для усунення прогресування гострого панкреатиту (прийом алкоголю, жирної їжі, заняття спортом, куріння і так далі). Вказується прогноз на життя, трудові рекомендації, працездатність. В кінці епікризу обов`язково стоїть підпис і вказується повний діагноз.
Поділитися в соц мережах:
Увага, тільки сьогодні!
Источник
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ ПО ХІРУРГІЇ.
1. Паспортная частина
Ф.И.О. Федоренко Ольга Іллівна
Пол жіночий
Вік 75 років
Професія медсестра в костнотуберкулезном санаторії
Дата і годину надходження у клініку 3. 02. 97 р в плановому порядку
2. Скарги на час вступу : на розлиті біль у эпигастральной і пупкової областях, середньої інтенсивності, опоясывающего характеру, і навіть тяжкість у лівій підребер’я, виникаючі через 1- 2 години після прийому гострої, солоною, смаженою і жирною їжі, субфебрильную температуру.
Скарги із боку серцево-судинної і дихальної систем: серцебиття, слабкість ногах з’являються при фізичної навантаженні ( підйом на 3 поверх, ходьба швидким кроком). Також пред’являє скарги на перебої серцебиття у спокої виникаючі один двічі на тиждень.
Скарг із боку нервової і сечостатевої системи немає.
Історія хвороби. Вважає себе хворий початку січня 1990 року , коли вперше з’явилися інтенсивні опоясывающие біль у верхню частину живота що супроводжуються нудотою, повторної блювотою без полегшення; загальна слабкість, швидка втомлюваність. Кілька днів стан не змінювалося, у результаті звернулася до поліклініку за місцем проживання, де була поставлений діагноз гострий панкреатит і було госпіталізована до лікарні Мечникова у відділення хірургії, де у своє чергу після проведеного дослідження було виявлено кіста голівки підшлункової залози. У неперервному зв’язку, із чим провели хірургічне втручання, внаслідок, якого кіста була видалена. Після операційний період протікав без особливостей, після виписки із стаціонару стан хворий внормувалось, поступово зникли біль у області лівого підребер’я та за умови дотримання рекомендацій диетологического характеру даних їй за виписці. Хворая протягом усього періоду часу після операції приймає ферментні препарати (фестал, дегистал) Пацієнтка до січня 1997 року почувалася повноцінним людиною. Наприкінці січня з’явилися скарги на розлиті біль у эпигастральной і пупкової областях, середньої інтенсивності, опоясывающего характеру, тяжкість у лівій підребер’я, субфебрильную температуру. Знову звернулася до лікаря й була госпіталізована у стаціонар з діагнозом гострий панкреатит.
4. Історія життя хворого.
Народилася 1922 року під Казанню на селі Балаково, була третьою у ній. До школи пішла у 7 років, в розумовому і фізичному розвитку одноліткам не відставала, по закінченні середньої школи вступила у медичне училище яке успішно закінчила в 41 року, як медсестри брала участь з полів битв Великої Вітчизняної війні. Після перемоги працював у р. Виборзі за своїм фахом в туберкульозному санаторії, до виходу відпочинок.
Сімейний анамнез: заміжня з 1946 року має дочка
Спадкоємність: без особливостей.
Професійний анамнез: діяльність запрацювала 23 року, працював у костнотуберкулезном диспансері медсестрою. Робочий день нормований, робота пов’язана з фізичним навантаженням і гіподинамією проте є емоційна стала навантаження. Контакту з шкідливими речовинами і впливом несприятливих фізичних чинників немає. Відпустку надавали щорічно, зазвичай, в літній час.
Побутовий анамнез: живе у окремої квартирі з усіма зручностями, матеріально забезпечена задовільно. Харчується 3 десь у день гарячої їжею достатньої кількості, вдома.
Епідеміологічний анамнез: інфекційний гепатит, черевної і сипний тифы, кишкові інфекційних захворювань заперечує. Внутримышечных, внутрішньовенних, підшкірних ін’єкції був. За межі Ленінградській області за останні 6 місяців не виїжджала
Эмоционально-нервно -психічний анамнез : без особливостей.
Перенесені захворювання: туберкульоз, сифіліс, і захворювання заперечує. У 1985 р. вмирає її мати, пацієнтка важко переживає втрату і цього цього розвився гіпертонічний криз що супроводжується болями стискає характеру у серці з иридацией у ліві правицю і ліву половину шиї. Нещасна знову у стаціонар але цього разу з іншим діагнозом (ІХС стенокардія напруги 1 ф.к. Г.Б.2., Н.К.1.). Після проведеною терапії стан поліпшилося. І хвора знову повернулася до своїх повсякденним занять
Звичні інтоксикації: заперечує.
Гемотрансфузионный анамнез: група крові 2, резус позитивна. Гемотрансфузий був.
Аллергологический анамнез: непереносимість лікарських засобів та побутових речовин не зазначає.
Страховий анамнез : лікарняний аркуш із 3 лютого 1997 року.
5. Об’єктивне дослідження стану хворого.
Стан хворого задовільний. Становище активне. Телосложение правильне, деформацій скелета немає. Зростання 167 див, вагу 62 кг. Подкожно-жировая клітковина виражена помірковано ( товщина кожно-подкожно-жировой складки над пупком 2 див). Кожные покрови звичайного пофарбування, чисті. Тургор шкіри збережено, шкіра суховата, еластичність дещо знижена. Ногтевые платівки не змінені. Видимые слизові блідо-рожевого кольору.
Костно-мышечная система. Загальне розвиток м’язової системи хороше, хворобливості при ощупывании м’язів немає. Деформаций кісток, хворобливості при ощупывании суглобів немає. Суставы звичайній конфігурації. Активна і пасивна рухливість в суглобах повному обсязі. Форма черепа мезоцефалическая. Форма грудної клітини правильна.
Лимфатические вузли не пальпируются.
Щитовидна заліза не збільшена, м’яко эластической консистенції. Симптоми тиреотоксикоза відсутні.
Молочні залози без патології
Серцево-судинна система. Пульс 80 ударів на хвилину, ритмічний, ненапряжен, задовільного наповнення. Однаковий на правої та скільки лівої руці.
Пальпация серці: верхівковий поштовх не пальпируется.
Перкуссия серця: кордону відносної серцевої тупості
Кордон місцезнаходження
права по правому краю
грудини на чотири межреберье
верхня на виборах 4 ребрі у лівого краю грудини
ліва на 2 див кнаружи від среднеключичной
лінії в розмірі 5 межреберье.
Перкуторные кордону абсолютної серцевої тупості
права лівого краю грудини на чотири межреберье
верхня у лівого краю грудини на виборах 4 ребрі
ліва на 2см кнутри від среднеключичной лінії в розмірі 5
межреберье
Аускультация серця: тони серця ясні, ослаблені нагорі, ритмічні задовільних характеристик. Выслушивается систолический шум над аортою. При аускультації інших великих артерій шумів не виявлено. Пульс пальпируется на великих артеріях верхніх і нижніх кінцівок, соціальній та проекціях скроневих і сонних артерій.
Система органів дихання. Форма грудної клітини правильна, обидві половини рівномірно беруть участь у подиху. Подих ритмічне невеличкий глибини ( на зміну положення з горизонтального в вертикальне подих стає поверховішим ).Частота дихання 20 на хвилину.
Пальпация грудної клітини: грудної клітки безболісна, еластична, голосове тремтіння звичайній інтенсивності.
Перкуссия легких: при порівняльної перкусії легких над всієї поверхнею легеневих полів визначається ясний легеневий звук.
Топографическая перкусія легких:
лінія справа зліва
l.parasternalis 5 ребро –
l.medioclavicularis 6 ребро –
l.axillaris anterior 7 ребро 7
l.axillaris media 8 ребро 9 ребро
l.axillaris posterior 9 ребро 9 ребро
l. scapularis 10 межреберье 10 межреберье
l.paravertebralis лише на рівні остистого відростка
11 грудного хребця
Висота стояння верхівок легких:
зліва справа
попереду 3 див 3 див
ззаду лише на рівні остистого відростка 7
шийного хребця
Рухливість легеневих країв
справа 5 див
зліва 5 див
Аускультация легких: подих везикулярне.
При бронхофонии проведення голоси не змінено.
Система органів травлення.
Огляд ротової порожнини: мову вологий, обкладений білуватим нальотом. Десни рожеві, не кровоточать, без запальних явищ. Миндалины за піднебінні дужки не виступають. Слизова горлянки волога, рожева, чиста.
ЖИВОТ. Огляд живота: живіт симетричний по обидва боки, черевна стінка в акті дихання бере участь. На передній поверхні живота по білої лінії видно рубець длинною 10 див., трохи більш блідою загального фону шкіри. При поверхневою пальпації черевна стінка м’яка, безболісна, ненапряженная, але спостерігається гиперстезия шкіри вище пупка.
При глибокої пальпації який у лівій клубової області визначається безболісна, рівна, плотноэластической консистенції сигмовидная кишка. Сліпа і поперечно-ободочная кишка не пальпируются. У эпигастральной області відзначається болючість середньої інтенсивності, симптом Чухриенко позитивний.
При орієнтовною перкусії вільний на газ і рідина в черевної порожнини не визначаються.
Аускультация: перистальтика кишечника ослаблена.
ШЛУНОК. кордону не визначаються.
КИШЕЧНИК. Ощупывание у процесі ободочной кишки безболісно, шум плескоту не визначається.
ПЕЧІНКУ І ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ. Нижній край печінки з під реберної дуги теж не виходить. Границ печінки по Курлову 9,8,7.
Желчный міхур не прощупується. Симптом Ортнера негативний. Френикус симптом негативний.
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА. не прощупується.
СЕЛЕЗЕНКА. Селезенка не пальпируется, перкуторные кордону селезінки: верхня о 9-й і нижня в партії 11 межреберье по середньої пахвової лінії.
ПРЯМА КИШКА. Шкіра близько ануса звичайного кольору, без ушкоджень. Дослідження на глибину 5 див. Болезненности під час проходження пальця немає. Тонус сфінктера збережено. Болезненности і нависания стінок кишки не відзначається.
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА. Нирки і науковотехнологічна галузь проекції сечоводів не пальпируются, покалачивание по поперекової області безболісно. Симптом Мейо-Робсона позитивний.
НЕРВНО-ПСИХИЧЕСКИЙ СТАТУС. Свідомість ясне, мова виразна. Хвора орієнтована на місці, просторі і часу. Сон і пам’ять збережені. З боку рухової і чутливих сфер патології не виявлено. Хода без особливостей. Сухожилкові рефлекси без патології. Оболочечные симптоми негативні. Зрачки розширено, жваво реагують світ.
7.Предварительный клінічний діагноз.
З скарг (на розлиті біль у эпигастральной і пупкової областях, середньої інтенсивності, опоясывающего характеру, і навіть тяжкість у лівій підребер’я, виникаючі через 1- 2 години після прийому гострої, солоною, смаженою і жирною їжі) виходячи з анамнезу хвороби та анамнезу життя (перенесена операція з приводу кісти голівки підшлункової залози в 90 р.) , виходячи з об’єктивного дослідження ( його присутність серед эпигастральной області лише за глибокої пальпації, хворобливості середньої інтенсивності. )
ПЛАН ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНОГО
Лабораторні дослідження
1. клінічний і біохімічний аналіз крові
2. аналіз сечі
3. аналіз калу на яйця глист, хімічне дослідження калу, реакція Грегерсена на приховану кров.
Інструментальні дослідження
1. фиброгастроскопия
2. ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
8.Данные аналізів і спеціальних досліджень.
Клінічний аналіз крові від 3.02.97.
гемоглобін 132 гл
еритроцити 4.25 10 о 12-й ступеня на літр
кольорової показник 0.94
кількість лейкоцитів 11 10 о 9-й ступеня на літр
эозинофилы 1
сегментоядерные 46
лімфоцити 43
моноцити 2
ШОЕ 12 ммч
Аналіз сечі 3.02.97.
колір світло-жовтий
реакція кисле
питому вагу 1015
белок-0
цукор 11,3
лейкоцити 2-4 до поля зору
епітелій плаский 1-4 до поля зору
.
Дані інструментальних досліджень
ЕКГ від 4.02.97 : синусовый ритм, відхилення електричної осі вліво,
гіпертрофія лівого желудочка.
Фиброгастроскопия від 4.02.97:
Укладання: недостатність кардії. Поверховий гастрит.
УЗД от5.02.97
Підшлункова заліза зменшених розмірів, підвищеної эхогенности.
9. Дифференциальный діагноз.
Дифференциальную діагностику гострого панкреатиту необхідно провести гострим катаральним холециститом, пенетрацей виразки шлунка чи 12 перстной кишки в підшлункову залозу і гострої кишкової непролазністю.
гострий катаральный холецистит супроводжується інтенсивними постійними болями у правому підребер’я і эпигастральной області з іррадіацією в поперекову область, праву лопатку і надплечье, праву половину шиї. Часто виникає блювота шлунковим, та був дуоденальным вмістом не дає хворому полегшення. Температура підвищується до субфебрильной, помірна тахікардія до 100 ударів на хвилину, іноді певне підвищення АТ. Мова вологий, то, можливо обкладений білим нальотом , живіт бере участь у акті дихання у своїй відзначається деяке відставання правої половини верхніми ділянками. При пальпації живота виникає різка болючість у правому підребер’я, особливо у області проекції жовчного міхура. Напряжения м’язів черевної стінки немає або виражено незначно. Позитивні симптоми Ортнера-Грекова, Мерфі, Мюсси-Георгиевского. Іноді можна збільшений помірковано болючий жовчний міхур. Найчастіше катаральный холецистит провокують похибки в дієті, в нашої хворий була схожа клініка, але підставі, що вона негативні симптоми Ортнера-Грекова, Мерфі, Мюсси-Георгиевского, і навіть болю нелокализованы у сфері жовчного міхура, а носять помірковано виражений оперізувальний характер, також відсутня блювота тощо. даний діагноз можна виключити.
При пенетрирующей виразкову хворобу в підшлункову залозу спостерігається наступна картина: виразковий анамнез частіше властивий цієї категорії хворих, перед пенетрацией болю посилюються, при пенетрации болю стають менш правильними ( втрачається їх зв’язку з прийомом їжі, найчастіше це нічні болю ), вони теж мають оперізувальний характер. На висоті болю виникає блювота у крові підвищуються показники властиві поразці підшлункової залози ( амилаза, диастаза сечі, трипсин, липаза і д.р.) Ренгенологически визначається нерухомість шлунка у сфері пенетрации, симптом глибокої ніші виходить межі органу. При ФГС виявляється виразковий дефект з пенетрацией в підшлункову залозу, при фізика льоном обстеженні спостерігається місцеве напруга м’язів черевної стінки і локальна болючість. Тож у нашої пацієнтки дуже схожа клініка, але т.к. болю зберігають зв’язку з прийомом їжі і найголовніше підтвердження при ФГС даний діагноз теж можна виключити.
При гострої кишкової непрохідності з’являються схваткообразные болю без иррадиации їх у інші області. Ця біль супроводжується різким посиленням кишкових перистальтических шумів, визначених при аускультації життя й навіть у відстані вигляді різкого гурчання у животі.( в початковий період захворювання), надалі перистальтические шуми затихають бачимо симптом гробовій тиші. Багатократна блювота при кишкової непрохідності з часом набуває каловый характер. Хворі приймають вимушене становище, живіт вони роздутий. Над роздутої кишкової петлею при перкусії живота встановлюють зону високого тимпаніту ( симптом Валя і Кивуля). На рентгенограмме спостерігаються чаші Клойбера. Чого в нашої хворий немає.
4. При панкреатиті виникає біль у подложечной області часто опоясывающего характеру, біль зазвичай стала. Захворювання провокується похибками дієти, інтенсивність болю залежить від рівня запальних явищ що протікають в залозі (середньої інтенсивності до дуже жорстоких болю) Також частим ознакою панкреатиту є блювота яка нерідко передує болів, мову обкладений. Більшість хворих температура субфебрильная, ослаблення кишкових шумів при аускультації життя й наявність специфічних симптомів: Мейо-Робсона, Махова, Чухриенко. Більшість із названих вище симптомів практикується в нашої пацієнтки крім блювоти, що у видимому можна пояснити слабкої виразністю запального процесу. У анамнезі операція з приводу видалення кісти підшлункової залози.
З вищесказаного найбільш імовірний діагноз загострення хронічного панкреатиту.
12.Окончательный діагноз:
З скарг (на розлиті біль у эпигастральной і пупкової областях, середньої інтенсивності, опоясывающего характеру, і навіть тяжкість у лівій підребер’я, виникаючі через 1- 2 години після прийому гострої, солоною, смаженою і жирною їжі, субфебрильную температуру) виходячи з анамнезу хвороби та анамнезу життя (перенесена операція з приводу кісти голівки підшлункової залози в 90 р.) , виходячи з об’єктивного дослідження ( його присутність серед эпигастральной області лише за глибокої пальпації, хворобливості середньої інтенсивності, наявність специфічних симптомів: Мейо-Робсона, Махова, Чухриенко.) підставі даних
Источник